Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Виманіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив.
2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Засадило руку та й витягло гадюку.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Підгірок 2, -рка, м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою.
Розсип I, -пу, м.
1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі.
2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки.
Шульговина, -ни, ж. Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо.