Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітрити

Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610.
Іграч, -ча, м. = грач.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.