Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітрити

Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Ліпота́, -ти, ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Греб. 318. Далеко їй було до стародавньої ліпоти. К. ЧР. 99.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять. Вх. Зн. 5.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.