Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітрити

Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Гамера, -ри, гамерка, -ки, ж. Бумажный вязаный колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
Куркодим, -ма, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Вийшов царь земляний (= миша) і пита царя Куркодима, чи не бачив царя Цурупала (= кота)? Грин. І. 249.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.