Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітрити

Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. І. 222.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Роспачливий, -а, -е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе. МВ. ІІ. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.