Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповіт

Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТ"
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Ворож, -жа, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Жахли́вість, -вости, ж. Пугливость.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.