Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
Ма́ковий, -а, -е. Маковый; съ макомъ. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Маковий періжок.
Необережно нар. Неосторожно.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Ум. фасочка.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. 2) Собака. Ум. цюрка, цюрочка.
