Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була.
Кв'як, -ка, м. = квак 1?
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать.
Напівпереки́ нар. Поперегъ.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити?
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Я розумом сліпую.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ.
