Бруселина, -ни, ж. Раст. Evonymus europaeus L. Cм. бруслина.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику.
Нагусти́ся, -дуся, -де́шся, гл. Нагудѣться. Уже ж тая дівчинонька як голубка гуде, — нехай гуде, нехай гуде, вона нагудеться.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Обліпити Cм. обліплювати.
Позахолонювати, -нюємо, -єте, гл. Простыть, остыть (во множествѣ). Позахолонювала страва.
Притихти Cм. притихати.
Ряцьки нар. = рачки.
Струмент, -ту, м.
1) Инструментъ.
2) Музыкальный инструментъ.
