Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплакати

Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3)кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАКАТИ"
Басиста, -ти, м. Играющій на контрабасѣ. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Н. № 782.
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Чуб. V. 1008. Ум. неране́нько.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Сито I, -та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.