Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплакати

Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3)кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАКАТИ"
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене. Волч. у.
Хорма, -ми, ж. = хворма. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.