Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Волосник, -ка, м.
1) = волос 2.
2) Раст. Geranium sanguineum L.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
