Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. . 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти.
Тупість, -пости, ж. Тупость.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
