Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповідь

За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДЬ"
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Ирщіння, -ня, с. = иршини. Желех.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух. Ном. № 10871.
Талування, -ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = нехтування.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.