Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплямитися

Запля́ми́тися, -млю́ся, -м́ишся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛЯМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛЯМИТИСЯ"
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Змалитися, -люся, -лишся, гл. Умалиться, сдѣлаться маленькимъ; дѣлать какъ маленькій. Не казав би то — мала, а то велика та змалилась. Ном. № 6493. Ото змалилася — зазмагалася з дитиною. Харьк.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Підмостка, -ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Конст. у.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛЯМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.