Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполоти

Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОТИ"
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло. Мкр. Н.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися. Желех.
Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. І. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. І. 120.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
Тичок, -чка, м. Толчекъ подъ бокъ. Шейк.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Хоробро нар. Храбро.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.