Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполітити

Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи! Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛІТИТИ"
Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. ІІІ. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11368.
Грудни́й, -а́, -е́. 1) Грудной. Левиц. І. 136. 2) = Грудуватий (отъ слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога съ колотью, колоткая дорога.
Жерце́м нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.