Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запілля

Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПІЛЛЯ"
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Дігна́ти = Догнати.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли. Чуб. І. 51.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.