Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке.
Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня.
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу.Оце й захиріє дитина.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати.
Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче.
