Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповідати

Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати. Кв. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДАТИ"
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов. Ном.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись! Харьк. г.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.