Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запно

За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! ЗОЮР. І. 22. Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Лебед. у. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПНО"
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман. К. ПС. 107.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.