Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло.
Укладальник, -ка, м. = кладільник.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка.
