кед

Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.

Випадкові слова

Ставець, -вця, м. 1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983. 2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182. 3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.

повністю...

Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали. АД. і. 117.

повністю...

Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.

повністю...