Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квічення

Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІЧЕННЯ"
А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра. Вх. Уг. 246.
Курявиця, -ці, ж. = курява. Желех.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.