Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квічення

Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІЧЕННЯ"
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Прославляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.