Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Держа́чка, -ки, ж. Перила.
Дошпиго́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. допшигува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться, добраться, довѣдаться. Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося.
Клювак, -ка, ж.
1) Клювъ.
2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды.
3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати!
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
