Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Хиба на-безрік діждемо цього.
Гости́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш
гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Сизоорленький, -а, -е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії.
Струнка, -ки, ж. 1) Ум. отъ струна. 2) Отгороженное мѣсто въ овечьемъ хлѣвѣ, гдѣ производится доеніе матокъ. Устройство: два столба —пвлюхи, на нихъ сверху крыша — повірхник, посрединѣ горизонтально отъ одного столба до другого — побе́дрина, къ ней прибиты вертикально стоящія до́шки, на которыя опираются спины доящихъ, передъ каждой доской — сіде́ць — толстый столбикъ для сидѣнья.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). А кості — мов товсті залізні штаби. Ум. штабка.
