Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Навхрест руки держить.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq.
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє.
