Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. Громада одвістила..., що Микола добра людина. Ні, — одвістив.
Дзень! меж. для выраж. звона. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Вжахнулись і поблідли на виду.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. З посміху люде бувають.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Тамтудою нар. = тамтуди.
