Вичуняти Cм. вичунювати.
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив!
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга.
Засла́ти I Cм. засилати.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
