Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кебітний

Кебітний, -а, -е. кебетливий и кебетнийЛевч. 30. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБІТНИЙ"
Беку (неск.?) Дѣтск. Гадость, дермо, грязь. Вх. Лем. 391.. Cм. бека.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Пересинити Cм. пересинювати.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Призір, -зо́ру, м. 1) Сглазъ. Маркев. 89. 2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Міусск. окр.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової. Кв.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.