Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квітчати

Квітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТЧАТИ"
Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Гол. І. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. Н. п. 2) Буковый лѣсъ. Шух. I. 177. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину... Гол. II. 77.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ. Шух. I. 273, 280.
Закиса́́ти, -са́ю, -єш, сов. в. закиснути, -ну, -неш, гл. Закисать, закиснуть. Очі закисатимуть. Мнж. 166.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Приписати, -ся. Cм. приписувати, -ся.
Пристяжити Cм. пристязати.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІТЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.