Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квач

Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. Кв. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. Ном. № 11755. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. МВ. (О. 1861. III. 60). 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. КС. 1887. VI. 481. Ив. 48. Мил. 55. Ум. квачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАЧ"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Зрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Н. Вол. у. 2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Під'ярок, -рка, м. соб. Полугодовалые ягнята, съ которыхъ можно стричь шерсть. Вас. 198.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Стаганювати, -нюю, -єш, гл. Снимать висящій надъ огнемъ на треножникѣ котелокъ со сваренной пищей. Уже час стаганювати казанок, а то сало вбіжить та й пшоно вже роскипілося. Волч. у. (Лобод.).
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.