Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедзі-кедзі!

Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕДЗІ-КЕДЗІ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕДЗІ-КЕДЗІ!"
Бодяга, -ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. К. Іов. 42. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є. Грин. І. 33.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Досини́ти, -ся. Cм. досинювати, -ся.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕДЗІ-КЕДЗІ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.