Київський, -а, -е. Кіевскій.
Ма́впа, -пи, ж. Обезьяна.
Матерни́й, -а́, -е́ Заматерѣлый. Матерна дівка.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ум. обідець, обідонько. Для тебе тещенька обідець готує.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали.
Покривулити, -лю, -лиш, гл.
1) Искривить.
2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Терликати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
