Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Риса, -си, ж. Черта. До лиця був той вінок її тонким рисам. Ум. риска, рисочка.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.
