Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квікати

Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІКАТИ"
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. Рудч. Ск. II. 193. А ззаду молдаван лап Антося за комір. Св. Л. 140.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Гол. III. 394. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Фафравий, -а, -е. Невнятно говорящій. Вх. Лем. 477.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.