Братання, -ня, с. Братанье.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла!
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає.
Непохибно нар. Безошибочно, вѣрно.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Оскоромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. оскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться. Як би сьогодня оскоромилась, то не великий був би гріх.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Кладуть вони пташат своїх безпечно. Ум. пташатко.
