Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Перевершити Cм. перевершувати.
Портнина, -ни, ж.
1) Ткань изъ пеньки, льна.
2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.
