Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus.
Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Ми́лування, -ня, с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. До милування нема силування.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.
2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі.
3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось.
4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива.
5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте?
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
