Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка.
