Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кебета

Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Адзу́ски! = Дзу́ски!
А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.
Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Пересушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. пересуши́тися, -шуся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Стрічка, -ки, ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. Ум. стрічечка.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.