Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кебета

Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Св. П. І кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. ІІ. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. до́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. І. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Присмажити, -ся. Cм. присмажувати, -ся.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.