Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кебета

Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТА"
Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Березовіл, -вола
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Кострубонько, -ка, м. Ум. отъ коструб.
Обскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.