Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Захмарити Cм. захмарювати .
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего.
Передирати, -ро́ю, -єш, сов. в. передерти и передрати, -деру́, -ре́ш, гл. Перерывать, перервать, передирать, передрать.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
