Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квіття

Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТТЯ"
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси. Левиц. Пов. 179.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.