Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл.
1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік.
2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся.
Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. З насильного колодязя води не пить.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной.
