Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квилля

Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВИЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВИЛЛЯ"
Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки. К. С. 1883. IV. 739.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Ном. № 10698.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Провікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує. Зміев. у.
Тещухна, -ни, ж. = теща. Чуб. III. 191.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.
Чверщок, -шка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВИЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.