Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квилля

Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВИЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВИЛЛЯ"
Відання, -ня, с. 1) Знаніе. Левч. 48. 2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. І. 176.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Зако́шувати, -шую, -єш, сов. в. закоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. Грин. III. 142. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник. Вх. Зн. 26.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Прогаптувати, -ту́ю, -єш, гл. Проработать, вышивая золотомъ или серебромъ.
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Роспізнаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. роспізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, ознакомиться.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. Мет. 93. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині. Ном. 2)камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВИЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.