Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата.
Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе.
Проміття, -тя, с. Зарево.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Лихо не вморить, так спотворить.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ.
