Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся.
2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі?
3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
Трудовник, -ка, м. Труженикъ. Дайте ради Христа, трудовники Божії.
