Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей.
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Вимальовувати, -вую, -єш, сов. в. вималювати, -люю, -єш, гл. Рисовать, нарисовать, написать красками; раскрасить. Коли б мені тії малярі, вималювала б милого собі. Трумло збудувати, ще й вималювати.
2) Вырисовывать, вырисовать, выписывать, выписать красками.
3) Разукрашивать, разукрасить. Я вишию, вималюю милому рукавця.
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Cм. білка.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Писав, писав, та чим иншим запечатав. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину.
Молдова́н, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш.
2) = поступати, поступити 2. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем?
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий.
Уготовити Cм. уготовляти.
