Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у.
Жа́хно нар. Страшно.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Пороги оббивати. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя.
2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто.
Угнати 2, -ся. Cм. уганяти, -ся.
Чварахнути, -ну, -неш, гл. Грохнуться, упасть. Чварахнув з коня додолу.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь.
