Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кеба

Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить. Кіев. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБА"
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Послати II. Cм. постилати.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Сміло нар. Смѣло.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.