Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері).
Куся, -ся́ти, с.
1) Все кусающееся.
2) Кусливая змѣя.
3) Названіе злой женщины.
Лента́вий, -а, -е. Рваный.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Обнови у серці матерню радість. матерня мова. Родной языкъ.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода.
Уклякати, -каю, -єш, сов. в. уклякнути, -ну, -неш, гл. 1) Опускаться, опуститься внизъ. Цюкни сокирою по гільці, щоб вона уклякнула, а не зрубуй. 2) Становиться, стать на колѣни. Баба перед образами вклякнула, стала Бога просити, щоб Бог дав їм звітки дитину. В той час увірю, як нам прикажуть вклякнути при столі, та й рученьки зв'яжуть. 3) Присѣдать, присѣсть на корточки. Скакав, та не вклякнув. 4) Коченѣть, окоченѣть, отъ холода. Будуть морозяні зіми, то се дерево швидко вклякне. 5) Только сов. в. Замолчать, смолкнуть. Непремінний кричав на людей: я вам се та те, я на вас військо наведу! А люде: «Які ж ми бунтовники? ми ж усе платимо як слід і слухаємо.» Так він і вклякнув, наче води в рот набрав.
