Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квапливий

Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый. 2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. Левиц. І. (Правда 1868, 508).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАПЛИВИЙ"
Виспіти Cм. виспівати.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Усмолити Cм. усмолювати.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго. К. Дз. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.