Блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Блигомий світ, щоб туди йти.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Прикротно нар. Спѣшно. Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Трьох-зілля, -ля, с. = тройзілля. Покидай, козаче, трьох-зілля копати, потішайся Марусі вінчати.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.
