Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кволитися

Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
За́крючка, -ки, ж. Извилина. Харьк.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина. Н. Вол. у.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2)бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
Просатарка, -ки ох. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Увіритися Cм. увірятися.
Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Харсон, -ну, м. Херсонъ. Полт. Шейк.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. Мир. ХРВ. 121. Харьк. у., Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.