Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кволитися

Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Кошикарь, -ря́, м. Корзинщикъ. Желех.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.
Шлунковий, -а, -е. Желудочный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.