Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кволитися

Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИТИСЯ"
Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах. Левиц. І. 346.
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Перетолочь. 2) Перебить, переломать. 3) = перевалити 2. Зміев. у.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.