Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали.
Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Ти з неба злетіла. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли.
2) Взлетать, взлетѣть. До тебе, Господи, душа моя злітає. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку!
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Нещасливий, -а, -е. Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь.
Похідня, -ні, ж. Перекидной мостикъ, напр. отъ берега до барки, до мельницы, и т. п.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. Кохається в руїнних ідеалах.
