Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis.
Глей, глею, м.
1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний.
2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
Долива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доли́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.
