Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кебетний

Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕБЕТНИЙ"
Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. ІІ. 26.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Квасина, -ни, ж. Квашенье. НВолынск. у.
Кісник, -ка, м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків! Ном. № 5343.
Ласий I, -а, -е. О масти: чорный или рыжій съ бѣлымъ брюхомъ или грудью. Cм. підласий.
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.  
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать. Левиц. І. 291.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕБЕТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.