Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко.
Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Понивати, -ва́ю, -єш, сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило. Болить, болить головонька і тіло понило.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо.
Риштунок, -нку, м. Вооруженіе, доспѣхи. Народ.... при всім воєннім риштунку.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Росповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. роспови́ти, -в'ю, -є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ.
