В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там.
Розмити Cм. розмивати.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц.
